- звеличення
- -я, с.Дія за знач. звеличити 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звеличення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
культ — у, ч. 1) Релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. •• Служи/телі ку/льту духівництво. 2) кого, чого, перен. Поклоніння кому , чому небудь, шанування когось, чогось. •• Культ осо/би сліпе поклоніння комусь, безмірне звеличення,… … Український тлумачний словник
богородичний — і заст. богородичен ім. Піснеспів канон, тропар, стихира, змістом якого є прославлення та звеличення Пресвятої Богородиці … Словник церковно-обрядової термінології
величання — і заст. величаніє Піснеспів, який виконують на утрені в Господні, Богородичні, полієлейні та храмові церковні свята, що його змістом є звеличення та прославлення священної особи, свято якої відзначають … Словник церковно-обрядової термінології
мученичний — і заст. мученичен ім. Піснеспів канон, тропар, стихира, змістом якого є звеличення подвигу й особи мученика за віру … Словник церковно-обрядової термінології
хрестовоскресний — і заст. хрестовоскресен ім. Піснеспів канон, тропар, стихира, змістом якого є звеличення хресних страждань та воскресіння Ісуса Христа … Словник церковно-обрядової термінології
самозвеличиня — ня, с. Пр. Звеличення себе, своїх достоїнств … Словник лемківскої говірки